МАТВЕЕВ АНДРЕЙ ЛАВРЕНТЬЕВИЧ

МАТВЕЕВ АНДРЕЙ ЛАВРЕНТЬЕВИЧ
(август 1918 - октябрь 1941)
Матвєєв Андрій Лаврентійович – народився у серпні 1918 року в селі Дмитрієвка Приазовського району Запорізької області в сім’ї селянина, українець, мав освіту 7 класів. Коли Андрійці було 8 років померла його мати Катерина Петрівна, тому дитинство було тяжке, працював пастухом, у полі. В 1939 році мешкав у м. Осипенко (нині м.Бердянськ), працював на заводі, неодружений.
У 1939 році був призваний до лав Радянської армії Осипенківським міськвоєнкоматом. Служив на території Білорусії, жодного разу не приїхав до дому у відпустку. В Білорусії і зустрів початок війни.
Встиг написати 2 листа рідній сестрі Надії, в яких писав: «Тут такі бої, Надя, що й не знаю, як живим залишуся...». Лише у 1944 році його батько Лаврентій Антонович отримав повідомлення, про те, що його син - Матвєєв Андрій Лаврентійович пропав без вісті.

Пам’ятайте про тих, що без вісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли, як зорі,-
Такі чисті і чесні, як провітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих,що стрибали під танки….
Є в місцях невідомих, невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні!