Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

14 сообщений / новых 0
Последнее сообщение
сергей-аверин
Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Прошу помощи в установлении хоть какой нибудь информации о моём деде.
В последних письмах от писал: " Мой адрес село Майдан, Копычинского
(сейчас Гусятинского) района, Тернопольской области.
В этом селе на ул. Восычина (Восынина) дом 146 проживает Кушнер Антон
Степанович (отчество написано неразборчиво). Письма посылайте ему с пометкой для меня".
Известно, что дед был писарем при штабе тыла армии. В августе 1944 года немцы
прорвали фронт и воинская часть приняла на себя удар противника. Ничего неизвестно о
выживших в этом бою и самой воинской части.
Низкий поклон откликнувшимся и не прошедшим мимо...

Фамилия: Левченко
Имя: Федор
Отчество: Андреевич
Дата рождения/Возраст: _._.1899.
Место рождения: Украинская ССР, Ворошиловградская обл, с.Кадывка.
Дата и место призыва: 10.04.1944, Жмеринский РВК, Украинская ССР, Винницкая обл.
Последнее место службы: п/п 22131 "Е"
Воинское звание: рядовой
Причина выбытия: пропал без вести
Дата выбытия: 11.08.1944
Название источника информации: ЦАМО
Номер фонда источника информации: 58
Номер описи источника информации: 18004
Номер дела источника информации: 505

Панькова Ольга
Аватар пользователя Панькова Ольга
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

По какому адресу проживал в г.Жмеринка знаете?
65529949
Информация из документов, уточняющих потери
Фамилия Левченко 
Имя Федор 
Отчество Андреевич 
Дата рождения/Возраст __.__.1899
Дата и место призыва
Причина выбытия попал в плен (освобожден)
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 18003
Номер дела источника информации 1389
https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=65529949
г.Жмеринка, Пушкинская 13. Здесь написано - проживал в оккупированном районе, не служил
65524276
Документ, уточняющий потери
Номер донесения 34694 
Тип донесения Донесения об освобожденных из плена
Дата донесения 02.03.1945
Название части упр. тыла 1 гв. А
https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=65524276&page=332
Это список, представленный управлением тыла 1 гв.армии в марте 1945. Большинство бойцов из этого списка направлены в запасной стрелковый полк. У вашего пометка - дезертировал в августе 1944
Войсковая часть полевая почта № 22131
Название: Управление тыла штаба
Подчиненность: 1 гв. А

Ищите и обрящете, стучите и отверзется

сергей-аверин
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Да, это он. Не все были героями... А после августа 1944 года куда делся? Подскажите, где можно поискать.
С уважением, Сергей.

Панькова Ольга
Аватар пользователя Панькова Ольга
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Время было такое. Что с ним случилось дальше я вам сказать не могу. Возможно, он скрывался у человека, о котором вы пишете. Возможно, потом пытался вернуться к семье, но по дороге с ним что-то случилось - попал под бомбежку, был убит какими-нибудь бандитами. А может, его поймали части НКВД, может тот же приютивший его человек сдал в НКВД, кто знает... Война

Ищите и обрящете, стучите и отверзется

сергей-аверин
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

А списки в НКВД велись?
А если с немцами ушёл, тогда как искать?

Панькова Ольга
Аватар пользователя Панькова Ольга
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

В августе 1944 года Тернопольская область была уже освобождена от оккупации
ТАРНОПОЛЬ (ТЕРНОПОЛЬ). Оккупирован 3 июля 1941 г. Освобожден 14 апреля 1944 г.
С немцами он уйти уже не мог. Что касается ареста, то попробуйте выяснить было ли на него заведено дело
2. ГЛАВНАЯ ВОЕННАЯ ПРОКУРАТУРА.
103160, Москва, К-160.
пер. Хользунова, дом 14.
Заместителю Генерального прокурора – Главному военному прокурору
генерал-полковнику юстиции Сергею Николаевичу Фридинскому.
Официальный сайт Главной военной прокуратуры
http://gvp.gov.ru/
Оперативный дежурный (495) 693-64-17, (495) 693-20-77
Приемная (499) 244-58-38
Здесь расписан «Порядок обращения граждан» и размещена «Инструкция о порядке рассмотрения обращений и приема граждан в системе прокуратуры Российской Федерации».
Интернет-приемная Главной военной прокуратуры –
http://gvp.gov.ru/recept/
А ведь могли и просто расстрелять по законам военного времени

Ищите и обрящете, стучите и отверзется

сергей-аверин
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Спасибо за совет по поводу обращения в прокуратуру.
Я уже писал: "В августе 1944 года немцы прорвали фронт
и воинская часть приняла на себя удар противника." Этот
прорыв был в направлении штаба тыла 1 гв. армии и скорее
всего был быстро ликвидирован. Поэтому вполне мог уйти.
Бабушка писала, разыскивала деда и в 1946 получила ответ:
"Пропал без вести, а воинская часть уже не существует".
Может быть, её пожалели, не сказав всю правду?...

Ninel
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Освобождение нас. пунктов Тернопольской обл. шло почти до конца июля 1944 г. Но Гусятин освобожден 23, а Копычинцы - 24 марта 1944 г.

Тернопільська область
• Андруга - 14 січня 1944р.
• Шумськ - 28 лютого 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 5 березня 1944р.)
• Нове Село - 5 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 6 березня 1944р.)
• Вишгородок - 5 березня 1944р.
• Коськівці (залізнична станція) - 5 березня 1944р.
• Красносільці - 5 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 6 березня 1944р.)
• Ланівці - 5 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 6 березня 1944р.)
• Збараж - 5 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 6 березня 1944р.)
• Жолобки (Шумський район) - 5 березня 1944р.
• Нападівка - 5 березня 1944р.
• Бережанка - 5 березня 1944р.
• Білка (залізнична станція) - 5 березня 1944р.
• Борсуки - 5 березня 1944р.
• Башківці - 6 березня 1944р.
• Вишнівець - 6 березня 1944р.
• Залісці - 6 березня 1944р.
• Карначівка - 6 березня 1944р.
• Кошляки - 6 березня 1944р.
• Лопушне - 6 березня 1944р.
• Росохуватець - 6 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 9 березня 1944р.)
• Доброводи (Збаразький район) - 7 березня 1944р.
• Драчі - 7 березня 1944р.
• Заложці (з 1993р. - Залізці) - 7 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 23 березня 1944р.)
• Івашківці - 7 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 9 березня 1944р.)
• Ігровиця - 7 березня 1944р.
• Клебанівка - 7 березня 1944р.
• Коршилівка - 7 березня 1944р.
• Максимівка - 7 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 9 березня 1944р.)
• Свинюхи (з 1946 р. - Очеретне) - 7 березня 1944р.
• Підволочиськ - 7 березня 1944р.
• Ридомиль - 7 березня 1944р.
• Старий Олексинець - 7 березня 1944р.
• Стриївка - 7 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 9 березня 1944р.)
• Жеребки - 8 березня 1944р.
• Ходачків-Малий - 8 березня 1944р.
• Великі Бірки - 9 березня 1944р.
• Дичків - 9 березня 1944р.
• Зарудечко - 9 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 6 березня 1944р.)
• Івачів - 9 березня 1944р.
• Малий Ходачків - 9 березня 1944р.
• Мовчанівка - 9 березня 1944р.
• Мшанець - 9 березня 1944р.
• Романівка - 9 березня 1944р.
• Хмелиська - 9 березня 1944р.
• Курники - 10 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 9 березня 1944р.)
• Ягольниця (з 1944р. - Ягільниця) - 10 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 24 березня 1944р.)
• Лозова - 11 березня 1944р.
• Шляхтинці - 11 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 9 березня 1944р.)
• Колодіївка - 12 березня 1944р.
• Товстолуг - 12 березня 1944р.
• Іванівка (Підволочиський район) - 13 березня 1944р.
• Качанівка (Підволочиський район) - 13 березня 1944р.
• Старий Скалат - 13 березня 1944р.
• Денисів-Купчинці (залізнична станція поблизу села Купчинці Козівського району) - 15 березня 1944р.
• Коропець - 18 березня 1944р. (перше визволення. Радінформбюро повідомило про це 27 березня 1944р.)
• Кременець - 19 березня 1944р.
• Почаїв - 19 березня 1944р.
• Великі Бірки - 20 березня 1944р.
• Дичків - 20 березня 1944р.
• Лідихів - 20 березня 1944р.
• Лосятин - 20 березня 1944р.
• Романівка (Тернопільський район) - 20 березня 1944р.
• Козлів - 22 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 26 березня 1944р.)
• Скалат - 22 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 13 березня 1944р.)
• Прошова - 22 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 23 березня 1944р.)
• Хоростків - 22 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 23 березня 1944р.)
• Анелівка (хутір, нині у складі села Довжанка Тернопільского району) - 23 березня 1944р.
• Буданів - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 25 березня 1944р.)
• Васильківці - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 24 березня 1944р.)
• Велика Березовиця - 23 березня 1944р.
• Великий Глибочок - 23 березня 1944р.
• Глещава - 23 березня 1944р.
• Гримайлів - 23 березня 1944р.
• Гусятин - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 24 березня 1944р.)
• Деренівка - 23 березня 1944р.
• Заліщики - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 24 березня 1944р.)
• Золотники - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це лише 26 березня 1944р.)
• Іванівка (Теребовлянський район) - 23 березня 1944р.
• Кругулець (нині - Круголець) - 23 березня 1944р.
• Курівці - 23 березня 1944р.
• Мишковичі - 23 березня 1944р.
• Мшанець (Теребовлянський район) - 23 березня 1944р.
• Настасів - 23 березня 1944р.
• Остап'є - 23 березня 1944р.
• Сущин - 23 березня 1944р.
• Теребовля - 23 березня 1944р.
• Турівка (Підволочиський район) - 23 березня 1944р.
• Чехів - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 24 березня 1944р.)
• Чортків - 23 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 24 березня 1944р.)
• Шманьківчики - 23 березня 1944р.
• Яблунів (Гусятинський район) - 23 березня 1944р.
• Березовиця-Острів (залізнична станція Тернопільського району) - 24 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 23 березня 1944р.)
• Біла-Чортківська (залізнична станція Чортківського району) - 24 березня 1944р.
• Білобожниця - 24 березня 1944р. (перше визволення. Радінформбюро повідомило про це 25 березня 1944р.)
• Білоголови - 24 березня 1944р.
• Бзовиця - 24 березня 1944р.
• Борщів - 24 березня 1944р. (перше визволення. Радінформбюро повідомило про це 25 березня 1944р.)
• Варваринці - 24 березня 1944р.
• Великі Чорнокінці - 24 березня 1944р.
• Дзвинячка - 24 березня 1944р.
• Залісся (Борщівський район) - 24 березня 1944р.
• Кобиловолоки - 24 березня 1944р.
• Копичинці - 24 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 23 березня 1944р.)
• Ладичин - 24 березня 1944р.
• Лопушани - 24 березня 1944р.
• Манаїв - 24 березня 1944р.
• Микулинці - 24 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 23 березня 1944р.)
• Нестерівці - 24 березня 1944р.
• Пробіжна - 24 березня 1944р.
• Товсте - 24 березня 1944р. (перше визволення)
• Товстеньке - 24 березня 1944р.
• Трибухівці (Гусятинський район) - 24 березня 1944р.
• Тростянець (Зборівський район) - 24 березня 1944р.
• Чабарівка - 24 березня 1944р.
• Шупарка - 24 березня 1944р.
• Бенева - 25 березня 1944р.
• Бучач - 25 березня 1944р. (перше визволення)
• Дарахів - 25 березня 1944р.
• Микулинці-Струсів (залізнична станція Теребовлянського району) - 25 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 23 березня 1944р.)
• Скала-Подільська - 25 березня 1944р. (перше визволення)
• Струсів - 25 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 24 березня 1944р.)
• Устечко (Заліщицький район) - 25 березня 1944р.
• Хмелівка (Теребовлянський район) - 25 березня 1944р.
• Цебрів - 25 березня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 24 березня 1944р.)
• Гниловоди (з 1965р. - Гвардійське) - 26 березня 1944р.
• Котузів - 26 березня 1944р.
• Росохуватець (Козівський район) - 26 березня 1944р.
• Бариш - 27 березня 1944р.
• Берем'яни - 27 березня 1944р.
• Великі Дедеркали - 27 березня 1944р.
• Золотий Потік - 27 березня 1944р.
• Костільники (Бучацький район) - 27 березня 1944р.
• Монастириська - 27 березня 1944р.
• Порхова - 27 березня 1944р.
• Соколів (Бучацький район) - 27 березня 1944р.
• Сновидів - 27 березня 1944р.
• Швейків - 27 березня 1944р.
• Білявинці - 29 березня 1944р.
• Озерна - 18 липня 1944р.
• Золотники - 20 липня 1944р. (остаточне визволення. Радінформбюро повідомило про це 21 липня 1944р.). Перше визволення відбулося 23 березня 1944р.
• Золотий Потік - 20 липня 1944р. (остаточне визволення. Радінформбюро повідомило про це лише 22 липня 1944р.). Перше визволення відбулося 27 березня 1944р.
• Козова - 20 липня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це 21 липня 1944р.)
• Ярчівці - 20 липня 1944р. (остаточне визволення). Перше визволення відбулося 17 березня 1944р.
• Бучач - 21 липня 1944р. (остаточне визволення). Перше визволення відбулося 25 березня 1944р. Зборів - 21 липня 1944р.
• Монастирська - 21 липня 1944р. (остаточне визволення. Радінформбюро повідомило про це лише 22 липня 1944р.). Перше визволення відбулося 27 березня 1944р.
• Підгайці - 21 липня 1944р. (остаточне визволення. Радінформбюро повідомило про це лише 22 липня 1944р.). Перше визволення відбулося 1 квітня 1944р.
• Пишківці - 21 липня 1944р.
• Рудники - 21 липня 1944р.
• Чехів - 21 липня 1944р.
• Біще - 22 липня 1944р.
• Гиновичі - 22 липня 1944р.
• Гадинківці - 22 липня 1944р.
• Жовнівка - 22 липня 1944р.
• Комарівка (Бережанський район) - 22 липня 1944р. (остаточне визволення). Перше визволення відбулося 1 квітня 1944р.
• Коростятин (з 1978р. - Криниця, Монастириський район) - 22 липня 1944р.
• Тустоголови - 22 липня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 20 липня 1944р.)
• Криве (Козівський район) - 23 липня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 22 липня 1944р.)
• Бережани - 24 липня 1944р.
• Мечинців - 24 липня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 22 липня 1944р.)
• Микулинці - 24 липня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 23 липня 1944р.)
• Саранчуки - 24 липня 1944р.
• Підвисоке - 27 липня 1944р. (Радінформбюро повідомило про це ще 22 липня 1944р.)
• Коропець - 29 липня 1944р. (остаточне визволення. Радінформбюро повідомило про це ще 22 липня 1944р.). Перше визволення відбулося 18 березня 1944р.

Также смотрите материалы по поиску в темах: трибунал, плен. По поводу эмиграции в западные страны на ПМЖ - запрос в Международный Красный Крест (Швейцария), Международная служба розыска в г. Бад-Арользен (Германия) и др.
В И-те на эту тему много материалов, в т.ч. и на этом сайте:
http://www.kremnik.ru/node/460725
http://www.kremnik.ru/node/460263
http://www.kremnik.ru/node/424969

Ninel
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Попробуйте разыскать в с. Майдан потомков Кушнира Антона Степановича (его фамилия на укр. языке пишется и читается как Кушнiр (рус. - Кушнир)), возможно они Вам помогут пролить свет на эту историю.

С. Майдан (укр. Майдан), Майданский сельский совет, Гусятинский район, Тернопольская обл., Украина
Адреса ради: 48266, Україна, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, с. Майдан, вул. Центральна
Контактні телефони: +380 3557-43758
Голова/староста: Оліярник Марія Ярославівна https://rada.info/rada/14052667/
Писать (в случае чего) необходимо на украинском языке, в т.ч. и адрес на конверте.

Сейчас села Украины в рамках районов объединены новым админ.-террит. объединениями - ГРОМАДАМИ. Пока не найшла данных, в какую громаду вошло с. Майдан. По адресам бывших более мелких сельсоветов, как правило, находится теперь староста села (как правило, бывший председатель сельсовета). https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8...

На картах названия улиц нет, отмечены только кладбище, церковь и костел
http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=49.090900&lon=25.813150&z=16
http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=49.091546&lon=25.810554&z=17&m=ys
http://wikimapia.org/#lang=ru&lat=49.097728&lon=25.801209&z=17&m=yh

По месту послевоенного жительства жены, откуда она делала запрос на мужа в РВК Ростовской обл., его внесли в КП:
https://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=411390842
411390842
Информация из Книги Памяти
Фамилия ЛЕВЧЕНКО
Имя Федор
Отчество Андреевич
Дата рождения/Возраст __.__.1899
Дата выбытия __.10.1944
Название источника информации Книга памяти. Ростовская область. Том 8

Если возможно, отсканируйте в хорошем разрешении место с адресом и ФИО Кушнира и дайте здесь, попробую прочитать адрес.

сергей-аверин
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Адрес дан точный, а отчество в письме анович. Перед буквой а видна правая половина буквы. Вырван клок письма. И почему письмо в таком виде я не знаю. Больше всего похоже на букву п. Поэтому решил, что отчество Кушнера - Степанович. И еще письмо отправлено в марте. А в августе часть стояла у Трускавца, там где шли бои. Скорее всего там он и исчез. Искать Кушнера и его родственников нет смысла. А если он у них скрывался, то вряд ли кто-то признается. Извините, пожалуйста, за беспокойство. Я не учел даты, но Вашей помощью воспользуюсь.

Изображение: 
Ninel
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

попробуйте посоветоваться, как Вам выйти на потомков Кушнира из с. Майдан с -
https://memory-book.ua/about (КП Украины, раздел "О нас"):
Ткачов Сергей Васильевич
г. Тернополь
Год рождения: 1958
Род занятий: доктор исторических наук, главный редактор издательства. Участник проекта Книга Памяти Украины
e-mail: tkachov58@gmail.com

Ninel
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Посмотрела, все так, как Вы прочитали: Кушнир (Кушнер) Антон Степанович. А вот что это за название улицы... ? Не характерно для Западной Украины марта 1944 г. (еще не успели переименовать на советские названия). Я склоняюсь больше к улице Восычина. Так написано. А, т.к. в Тернополе я закончила вуз, то знаю, что такой улицы в марте 1944 г. не должно было быть. А может быть улица 13 сiчня (13-го сiчня) (русским буквами: 13 сичня, т.е. 13 января)? 13 січня - Старий Новий рік (Щедрий вечір). Русский мог записать со слов украинца как "что слышу, то и пишу". Улицы, конечно, много раз за это время переименовали. Но старое название для поиска имеет значение. Ищите выход на семью Кушнир обязательно. Такие легенды передаются долго из поколения в поколение. А там этим гордились и гордятся, а отнюдь не скрываются. Вы ничего точно не знаете, одни догадки, используйте любой случай, даже, если он кажется Вам не значимым. Письмо с русского на украинский я Вам переведу (пишите в личном сообщении). После переводчика on-line часто смешно читать, требуется правка.

сергей-аверин
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Письмо в п.Майдан отправил. Мой отец вспомнил рассказ моей мамы:"В 1946г.
маме было 10 лет. На улице к ней подошёл неизвестный мужчина и стал
расспрашивать про её маму, её сестру, как живут, как здоровье? Больше
никто и никогда такого не спрашивал, в т.ч. и в НКВД. Моя бабушка очень
удивилась услышанному и через некоторое время сделала запрос о судьбе
деда - Левченко Ф.А, но ответ был таким - "Пропал без вести".

Ninel
Re: Левченко Федор Андреевич, пропал без вести 11.08.1944

Да, пути Господни неисповедимы...

 

 


Владелец домена, создание и сопровождение сайта — Елена Сунгатова.
Первоначальный вариант Книги Памяти (2007 г.) предоставлен — Михаилом Черепановым.
Время генерации: 0.153 сек